Відчуття опори: спробуй
це, коли через депресію втрачаєш рівновагу

Депресія (або тривога) - це злодій, що підкрадається ззаду, знерухомлює, сильно штовхає, виводячи тебе з рівноваги настільки, що ти почуваєтесь так, ніби назавжди втратили опору під ногами. 

Втративши рівновагу, стає незрозумілим, як і куди рухатись.


Зір начебто притупляється. Як піднятися? Чи опуститися? Чому мої орієнтири збилися? Де моя стійкість? Куди я маю рухатись зараз? Втрата рівноваги прирівнюється до втрати самого себе, свого “Я”. Ти абсолютно не розумієш, що робити. Ти почуваєшся розгубленою, коли треба приймати якісь рішення. Ти ніби втратила здатність бути задоволеною або щасливою. Це майже так, коли ти жива, але оплакуєш свою смерть: здається, що та, кого ти добре знала, щезла назавжди, а замість неї з’явилась інша людина, яка тобі не дуже подобається, і тобі потрібно звикати до неї. (Ти жива, запевняю тебе, але відчуття, як я описала вище, може виникати.) 

Якось я усвідомила, що тричі відчайдушно шукала шляхи повернення опори (рівноваги).

У сфері психічного здоров’я відчувати опору означає залишатись розсудливим, непохитним, спокійним, цілком зосередженим на ситуації, навіть якщо щось пішло не так. Коли я відчуваю опору це означає, що у мене є впевненість у тому, що я знаю, хто я, що я хочу, та в тому, що я абсолютно здатна тримати більшість ситуацій під своїм контролем та рухатись вперед. Це неперевершено відчувати себе цілісною, сміливою, сильною, тою, хто впевнено стоїть на ногах.

Коли я втрачаю опору, я стаю як перекотиполе і відчуваю наче буйні вітри життя дмуть прямо скрізь мене і навколо мене, і я літаю, розгублена і зневірена, то тут, то там, не контролюючи все, що зі мною відбувається. Коли депресія або тривога наздоганяють, я впевнена, що ти і сама це знаєш, але у тебе виникає відчуття абсолютно протилежне відчуттю опори. З цікавості я дослідила, що антонімами терміна “з міцним фундаментом/міцною опорою” є ті слова, якими жінки описують свій стан, коли в них післяпологова депресія: непослідовна, неповноцінна, млява, знесилена, плутана, нетямуща, дурна, божевільна. Знайомо?

Є одна річ, яку я полюбляю робити в такі часи, і я не жартую, - лягти на землю. Без жартів. Відновити рівновагу, лежачи на землі. Ти колись так робила? Спробуй. Просто ляг на коврик, килим, паркет, траву, на будь-що, і обійми Землю. Лягай лицем донизу. Випрями руки, розташуй ноги трохи окремо одна від одної, простягни їх.

Тепер пригорнись до землі, серйозно - пригорнись до неї, і поміркуй, де ти знаходишся прямо зараз. І коли я кажу фразу “Де ти знаходишся”, я не маю на увазі якусь конкретну вулицю в конкретному місті конкретної країни. Тому що все це не має значення у цей момент. Де ти знаходишся, обіймаючи Землю? Відчуй цю міць. Ти знаходишся на фундаменті вагою 5,974,000,000,000,000,000,000,000 кілограм, який тримає тебе. Чи краще так: п’ять септиліонів дев’ятсот сімдесят чотири секстиліонів килограм! 

Я не знаю, чому саме, але в той момент, коли я лежу на Землі, пригорнувшись до неї, я відчуваю підтримку. Що може бути більш підтримуючим, ніж декілька септиліонів, які тримають тебе, чи не так? Я по-справжньому відчуваю підтримку. Цей спосіб допомагає мені змістити фокус зі всього того, через що я почуваюся погано, або з того, що я сприймаю як падіння, або з тих невеличких нюансів, які засмучують чи турбують мене. У думках я уявляю себе настільки великою у порівнянні зі всім, що мене бентежить, і настільки далеко від усього цього, як тільки можу. На мить я почуваюся єдиною людиною цієї планети. Обіймаю величезну Землю, і ми разом подорожуємо скрізь космос зі швидкістю тисяча миль на годину.

Я одна з тих 107 мільярдів людей, що будь-коли жили на цій землі, і я нормальна. Я не гірше за будь-кого з них. У мене не більше невдач, ніж у когось ще. Я не менше, ніж інші. Я велика. Земля міцна. Я міцна. Так, проходжу через труднощі, але все одно міцна. Хочу нагадати, що Земля також відхиляється від своєї осі, але вона продовжує рухатись. Я також можу продовжувати свій рух. І ти можелш. А коли відчуваєш, що не можеш, лягай на землю хоча б на хвилину. Поговори з людьми, у яких є досвід, коли вони знаходились у ситуаціях, подібних до твоєї, і поцікався, як вони повертали собі рівновагу. Дозволь їм - так само, як і Землі - підтримати тебе.

Джерело http://www.postpartumprogress.com
Переклад - Олена Педченко


Контакти

Copyright (c) 2018 | Дбайливо до себе